Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економічної теорії «Проблеми і перспективи співпраці України з ЄС»  Рівне 2011 Зміст Вступ………………………………………………………………………………….3 1. Історія відносин між Україною та Європейським Союзом …………………....4 2. Перспективи вступу України до ЄС…………………………………….……….8 3.Проблеми співпраці України з ЄС……………………........................................10 Висновки………………………………………………………………………....….13 Список використаної літератури………………………………………………….14 Вступ Європейська  інтеграція  є  найбільш  визначальним  фактором, як міжнародної діяльності України, так і її внутрішньої політики на тривалу перспективу, закріплює безпеку та позитивно впливає на відносини України з усіма країнами світу. Тому все на вищі щаблі виступає питання реалізації курсу на інтеграцію України у Європейський Союз. Незважаючи на численні економічні та політичні проблеми, які підсилені економічною кризою держави, Україна все ж таки  намагається втілити в життя  власну зовнішньоекономічну стратегію, основою якої є європейський вибір, перспективна мета входження до ЄС, а також розвиток двосторонніх економічних відносин із Францією, Італією, Німеччиною. Зовнішньоекономічна стратегія України на найближчу перспективу визначена «Концептуальними основами стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Європейський вибір». Виконання цих стратегічних умов дасть можливість стати повноправним членом ЄС Метою даної роботи є вивчення, аналіз проблем та перспектив економічної співпраці України з ЄС. У роботі відповідно до даної мети поставлені наступні задачі: розкрити основні напрями співпраці і шляхи інтеграції України до ЄС; визначити основні проблеми та перспективи співпраці України з ЄС визначити першочергові цілі на шляху інтеграції України до ЄС. Предметом дослідження є процес взаємодії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України і країн ЄС. Історія відносин між Україною та Європейським Союзом Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС країни, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України. Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС. Україна є учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство», установчий саміт якої відбувся 7 травня 2009 у м. Прага. Отримання статусу повноцінного члена ЄС, як стратегічна мета України була вперше задекларована президентом України Віктором Ющенко одразу після його обрання на початку 2005-го року. Хоча в дискусіях українськими посадовцями і політологами називалися декілька конкретних дат можливого набуття членства, на цей час офіційно Україні від ЄС було запропоновано лише Європейську політику сусідства. Адміністрація президента поставилася критично до запропонованого статусу відносин у рамках сусідства. У березні 2007-го року Україні було запропоновано укладення Договору про Зону вільної торгівлі з ЄС. Ця пропозиція хоча і викликала набагато схильнішу реакцію української держави, всеж не містить конкретних планів приєднання України до ЄС у найближчому часі. Деякі західноєвропейські політики говорять про тимчасову «стомленість від розширення» європейських інституцій[4]. Фактично всі парламентські партії в Україні є поборниками вступу України до ЄС і розвитку відносин з західною Європою. Для набуття членства в ЄС потрібна згода всіх країн членів. Деякі політики в ЄС мають сумніви щодо можливого членства України. В 200...